Привіт. Сьогодні варто написати. Сьогодні приходило натхнення. І я отримав свою дозу. Музика - то є наркотик. Хтось не уявляє життя, якщо не буде слухати музику. І коли не слухає її кілька днів - то його починає ломати. В мене так само, але коли я її не пишу. До того я 5 днів народжував нову композицію. І от, нібито народив, здавалося б повинен бути задоволений, але ні. Значить не вистачило. Але потім, десь дві годинки тому я отримав таку дозу... що на пару днів вистачить думаю) Це найдорожчий момент, коли в тебе в середині з"являється мелодія. Мелодія твоїх відчуттів. Твоїх емоцій, думок, почуттів до чогось/когось, себе. Музика знову просто з"явилась всередині мене, я сів і зіграв. з першого разу. Записав. І як тільки я поговорив з першою мелодією - прийшла друга. З нею теж поговорили. І знаєте... говорили ми не про минуле. Говорили про теперешнє.Інколи трохи про майбутнє. Дві години ми розмовляли з ними. Спочатку з одною, потім з іншою.. а потім я поєднав їх, грав шматочками, не зупиняючись, переходячи з мелодії на мелодію, з відрізка на відрізок... І таким чином ми говорили з ними втрьох.
Це був чудовий вечір.

Але є ще дещо. Якщо не помиляюсь сьогодні 5 місяців від кінця старої історії і початку нового. І за ці 5 місяців я так і не зрозумів чому тоді все так склалося, для чого був увесь той цирк. Як можна так жити, як можна зраджувати? І як можна так низько падати.
І хоч вже нічого давно до людини не відчуваєш, але ж шкода...
Але попереду кращі люди. Кращі дні, кращі почуття.
Інколи звабити і закохати може погляд. Але краще, коли закохує серце. Чесне, чисте і вірне.


P.S. Я знаю що і ти це прочитаєш. Так от: читай. Я від тебе ніколи нічого не приховував. Навідмінну від тебе.